До системи викладання хімії у середній школі входить
організація екскурсій, які передбачені програмою та повинні розглядатись як
особливого виду уроки, що проводяться поза школою.
Об'єктами для екскурсій можуть бути деякі цеха хімічних
та металургійних заводів,текстильних фабрик, бази промислової сировини, музеї
та Будинки техніки, машинно-транспортні станції, маслобійні та інші заводи. З
цього видно,що об'єктами екскурсій можуть бути й нехімічні підприємства,якщо на них є
операції, пов'язані із хімічними процесами. В той же час іноді бувають непридатними як об'єкти для екскурсій такі хімічні виробництва,на яких
проводяться складні хімічні реакції, недосяжні для розуміння учнями середньої
школи. Під час відбору підприємств для екскурсій слід керуватись не тільки їх
доступністю для учнів, але й важливістю їх для народного господарства та
сучасної економіки.
Особливо велике освітнє та виховне значення мають
виробничі екскурсії. На хімічних заводах учні бачать не тільки практичне
застосування знань властивостей речовин, умов перебігу реакцій, а і людей, що
керують складними апаратами або цілими системами апаратів, знайомляться з
умовами праці робітників. А це має профорієнтаційну спрямованість.
Перш ніж перейти до викладення позитивного досвіду
проведення екскурсій, хотілося б перелічити
загальні вимоги до підготовки, проведення та обробки матеріалів екскурсії.
Під час вибору об'єкту екскурсії необхідно враховувати час, що
відділяє екскурсію від вивчення хімічних основ цього виробництва у школі. А ще
краще максимально підігнати проведення екскурсії під час проведення уроків з
даної теми. Небажано їх проводити і після тривалої перерви у навчальному
процесі, оскільки у цьому випадку спостерігається згасання інтересу учнів до
спостережень.
Намітивши об'єкти та річний план екскурсій,вчитель спочатку сам
вивчає ці виробництва у літературних джерелах та шляхом безпосереднього
відвідування заводу. Запланувавши відвідування якогось хімічного
підприємства,вчитель та учні приділяють особливої уваги вивченню цього розділу
хімії під час занять. Під час підготовки до екскурсії учитель знайомить учнів і
з тою сировиною, яка переробляється на виробництві. Це пов'язано з тим, що
в умовах підготовчого та переробного відділень розмовляти з екскурсантами
важко.
Перед екскурсією вчитель дає завдання, яке нагадує
інструкцію до практичних занять. В зошитах учням необхідно заздалегідь
заготовити відповідний план спостережень.
Досвід переконує, що найкращими екскурсоводами є
співробітники хімічних лабораторій. Вони швидше вводять у курс справ, не
перевантажують своє пояснення деталями суто технічного значення. Вони
притримуються більш широкого наукового плану, більш кваліфіковано знайомлять
учнів з проблемами у цій галузі прикладної хімії. Яким би не був досвідченим
заводський екскурсовод, все ж таки присутність вчителя на екскурсії обов'язкова. Керівна
роль на екскурсії повинна належати вчителю, хоча він наче залишається під час
екскурсії осторонь, у ролі слухача. Вчитель повинен проявити достатньо такту,
щоб, не підриваючи авторитету екскурсовода, все ж направляти його роботу у
потрібне русло. З цією метою він може запропонувати керівнику декілька питань,
які нагадують йому про те, що він повинен розповісти. Відповідальність за
поведінку учнів під час екскурсії повністю лежить на вчителі.
Після закінчення екскурсії треба провести коротку
заключну бесіду, на якій екскурсовод відповідає на питання вчителя та учнів,
знайомить їх із планом та перспективами розвитку виробництва,вказує, яке місце
займає конкретний виробничий процес у системі народного господарства.
На наступному уроці вчитель у класі перевіряє знання
учнів, які вони одержали на екскурсії.
Велике освітнє та виховне значення має підготовка та
проведення силами учнів конференцій та презентацій результатів даної
екскурсії,підготовка виставки або випуск стінної газети. Крім того, доцільно
працювати за методом проектів,використовуючи матеріали екскурсій. Оскільки в
основу методу проектів покладено розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь
самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному
просторі, розвиток критичного мислення, то він завжди орієнтований на
самостійну діяльність учнів. Це може бути індивідуальна,парна, групова робота
учнів, яку вони виконують протягом певного часу. Метод проектів завжди
припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку,використання
різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої – інтегрування знань та умінь з різних галузей науки, техніки,
технології. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається,"відчутними", тобто
якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо
практична – конкретний результат, готовий до впровадження.
Проектна діяльність
останнім часом усе ширше входить у навчальний процес. Причин тому
кілька, і їх коріння не тільки у сфері власне педагогіки, але,головним чином, у
сфері соціальній:
*необхідність не стільки передавати учням суму тих чи
інших знань, скільки навчити одержувати ці знання самостійно, уміти
користуватися придбаними знаннями для розв'язування нових
пізнавальних і практичних задач;
*актуальність одержання комунікативних навичок і
вмінь,тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні
ролі(лідера, виконавця, посередника тощо);
*актуальність широких людських контактів, знайомство з
різними культурами, різними точками зору на одну проблему;
* значущість для розвитку людини вміння користуватися
дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти; уміти їх
аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.
Якщо випускник школи набуває вказаних вище навичок та
вмінь, він виявляється більш пристосованим до життя, яке змінюється, може
орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, працювати спільно в різних колективах.
Як же на практиці поєднуються ці методи засвоєння знань?
Екскурсії допомагають краще вивчати багато тем як з органічної, так і з
неорганічної хімії. Наприклад, вуглеводи ми з учнями вивчали в пекарні
супермаркету "Юр'ївський". Діти на практиці спостерігали, які
зміни відбуваються із крохмалем під час його переробки, як утворюються
декстрини та завдяки якісній реакції переконалися в тому, що він міститься у
виробах з борошна. Заздалегідь вчителем була проведена робота по підготовці
учня- експерта, який розповів присутнім про якісну реакцію на крохмаль та
успішно її продемонстрував. Інший учень взяв на себе роль репортера та брав
інтерв'ю у працівників пекарні та екскурсовода і
зробив репортаж. Група учнів створила змістовну презентацію "Вуглеводи",в якій
використала цей відео сюжет. Ця проектна робота тепер постійно використовується
мною під час вивчення даної теми та пожвавлює знайомство із цією групою
речовин. Наш відео репортаж із пекарні є суттєвою допомогою у проведенні
лабораторних робіт по полісахаридам. У наступний раз ми завітали до
молокозаводу "Віта" та подивилися на весь процес переробки
молока на молочні продукти. Наші експерти одержали матеріал для досліджень у
нашій шкільній лабораторії. Вони зробили кольорові реакції та переконалися, що молочні продукти дійсно
містять білки. Ці дослідження робили агенти Малдер і Скалі. Відеоролик цього
дослідження, а також відео з програми "Інфо-шок" та з
лабораторії молокозаводу увійшло у навчально-дослідницький проект "Секретні
молочні матеріали".У ньому учні дослідили не тільки склад молока, а і його
користь для організму людини та сумісність з іншими продуктами харчування. Цей
проект я використовую не тільки на уроках хімії під час вивчення теми "Білки", а і на
заняттях з валеології, коли йдеться про харчування і здоров'я. Ще один
аспект цікавив нас під час підготовки цього проекту – це фальсифікація молочних
продуктів. Тому з наступною екскурсією ми вирушили до лабораторії продуктового
ринку, що на масиві Леваневського. Там досвідчені фахівці показали нам, як
можна перевірити якість молока, сметани, сиру та вершків. І тут знову не
обійшлося без такого важливого поняття хімії, як якісні реакції. Про них можна
на уроках довго говорити, але краще показати, де вони практично застосовуються.
Тому тут у нагоді якраз буде екскурсія. Відвідавши лабораторію ринку, ми
одержали інформацію і про нітрати, їх виявлення у овочах та фруктах та вплив на
організм людини. Після екскурсії звіт по ній учні оформили у вигляді
презентації про нітрати. А її можна використати і на уроках хімії, і на уроках
з валеології.
Якість питної води є болючою темою у нашій державі. І ми
просто не могли залишатися осторонь цієї проблеми. Тому знову вирушили на
екскурсію. На цей раз – до лабораторії неорганічної та аналітичної хімії
Білоцерківського аграрного університету. Там нам розповіли про твердість води
та шляхи її усунення, ознайомили із методами дослідження якості води. В
дослідницькому проекті «Вода, яку ми п`ємо» було відображено всі ці аспекти проблеми.
Після будь-якої екскурсії завжди учнями випускається
стінна газета, в якій відображається як теоретичний матеріал по темі екскурсії,
так і цікаві моменти проведеного дослідження.
Газета, яку учні випустили після відвідування
хлібопекарні, розповідала про вуглевод крохмаль.
Знайомство
з проблемою вмісту нітратів у продуктах харчування продовжилося й після
відвідування лабораторії ринку.
А ось випуск газети про твердість води став у пригоді й
на уроці з відповідною темою.
Скоропадська Світлана Олексіївна,
вчитель хімії
вищої категорії
Київського
обласного ліцею-інтернату
фізичної
культури та спорту
м. Біла Церква.
Список використаної літератури:
1. Кирюшкин
Д.М., Полосин В.С. Методика обучения химии. –Просвещение. Москва, 1970. с.495
2. Бібліотека
журналу «Хімія», Дослідна та проектна діяльність під час вивчення хімії, випуск
4. Харків, вид. «Основа», 2008.
