І залишити вже реакції несила.
А речовини – і старіші, і нові –
Для мене як істоти всі живі.
В них можна запозичити ідей.
Буває в них усе, як у людей:
Лютують революції і криза.
У кожного своя, окрема, риса.
Характери ми бачим зовсім різні.
Одні – доволі лагідні, не грізні.
Лікують нас і додають цим вроду.
А інші нам й довкіллю діють шкоду,
Руйнують працю нашу і надії.
Лише війна – ось їхні мрії!
Із ними йду я на урок,
Щоб до знання зробити крок.
А в класі відбуваються ексцеси,
Проходять ж бо хімічні там процеси.
Лабораторні і практичні неодмінно
Проводимо ми вчасно і сумлінно.
Та щось видобуваємо нараз:
Або естер, чи вуглекислий газ,
Чи кисень, чи амоніак.
Впіймати їх не можемо ніяк!
Когось «виводимо на чисту воду»,
А хтось Землі приносить шкоду.
Із кислим лакмус червоніє,
З лугом «від холоду» синіє.
Флуор із Хлором дуже спритні.
Злодюг нагадують мені.
Інертні ж – самі непривітні,
Надуті завжди і сумні.
Наприклад, Гелій – завжди сам.
Холостякує. Так заведено.
А спирт в графі «сімейний стан»
Не завжди пише, що розведений!
Хром має такі звички:
Міняє стиль, як рукавички.
То жовте, то зелене одягає,
Потім на синій плащ міняє.
Як апельсин сорочка друга.
Одягнеться, ну як папуга!
Такі ось різні загалом
Стоять у шафі всі під склом.
Різноманіття їх безмежне.
Поводься з ними обережно!
Знайомство з ними – ціле свято.
Ходімо хімію вивчати!
Вчитель
хімії КОЛІФКСу Скоропадська С.О.
